ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Турбота про підростаюче покоління хвилює кожного. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці згідно із законом України від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства» (ст. 12).

Законодавство України, а саме СК в ст. 150, визначає, що батьки зобов’язані виховувати дитину у дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, зобов’язані поважати дитину, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування про неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини

Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

Школа подає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків. Батьки (особи, які їх замінюють) несуть однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дітей.

У разі невиконання батьками своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством України, заклад освіти може виступати позивачем до суду з питань позбавлення їх батьківських прав.

Батьки несуть відповідальність за:

• антипедагогічні дії щодо дітей;

• небажання створити дитині належні умови для становлення гармонійно розвиненої особистості;

• зневажливе та неетичне ставлення до особистості вчителя чи педагогічного колективу;

• ігнорування рішень шкільної та педагогічної рад, батьківського комітету класу, пов'язаних з вирішенням питань навчання та виховання.

Вже залишається зовсім небагато часу перед новим етапом в житті вашої дитини, коли вона піде перший раз у перший клас. Від того, наскільки безболісно відбудеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-нелюбов вашої дитини до школи, а відповідно, і її шкільні успіхи.

 1. НЕ ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ. За час, що залишився, жодних “хвостів” ви не підтягнете. А якщо будете тиснути на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у неї негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порозв’язувати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам доцільно по кілька разів читати одні й ті ж книжки. Вони, взнаючи “матеріал”, прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, виправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою “дорослу” думку. 

2 РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ. Важливо сформувати у майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов’язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своїй дитині цікаві історії зі свого шкільного життя.

 3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ. Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: “Читай, а то двійки мені приноситимеш”. Важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з’являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті та гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять. 

4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ. Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього “закінчилося дитинство”, не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою. Не варто при дитині також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.

 5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ. Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай дитина сама вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу – дайте їх дитині, аби вона звикла до нових для неї речей. Нехай збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: “Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку” не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить.

 6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ. Хай всі іграшки вашої дитини підуть у перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на перерві тощо. 

7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ. За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше дев’ятої години вечора, вставала о 7-8 годині ранку. Дуже важливо сформувати у дитини уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і ввечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати. Спочатку спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, майку, шкарпетки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Нехай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і ранковий розпорядок: умиваємося, чистимо зуби, одягаємося, снідаємо, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.

 8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ. Необхідний для школи навик – орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчіть його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, аби дитина могла визначати по ньому час). Під час читання, гри або їжі можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія і о котрій годині вона закінчилася.

 9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР. У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-му класі. Аби розвинути у дитини уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, – це спокійне ставлення до програшу. 

10.ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ’ЯТЬ, РОЗВИВАЙТЕ МИСЛЕННЯ

Поради психолога батькам

Поради батькам на кожний день

Негайне втручання при агресивних проявах

В випадках незначної агресії, коли вона безпечна і може бути пояснена:

• Повне ігнорування реакції дитини/підлітка;

• Розуміння почуттів дитини («Звісно, ти образився…»);

• Переключення уваги, пропозиція будь-якого завдання («Допоможи мені, будь ласка, скласти речі…»);

• Позитивне позначення поведінки («Ти злишся, тому що ти втомився»).

1. Для зниження агресії встановити з дитиною зворотній зв’язок:

• Констатація факту («Ти поводиш себе агресивно»);

• Констатуюче питання («Ти злишся?»);

• Розкриття мотивів агресивної поведінки («Ти прагнеш мене образити? Ти намагаєшся продемонструвати силу?»);

• Висловлювання своїх почуттів до небажаної поведінки («Мені не подобається, коли зі мною розмовляють в такому тоні», «Я гніваюся, коли на мене хтось голосно кричить»);

• Апеляція до правил (« Ми же з тобою домовлялися»).

Зберегти позитивну репутацію дитини.

Дитині, особливо підлітку, важко відразу визнати свою поразку і провину. Найстрашніше для нього – публічний осуд і негативна оцінка, які провокують психологічні механізми захисту. Щоб цього не сталося, необхідно:

• Публічно мінімізувати провину підлітка («Ти неважно себе почуваєш», «ти не хотів його образити»), але в бесіді віч-на-віч розкрити істину;

• Не вимагати повного підпорядкування, дозволити підлітку/дитині виконати ваші вимоги по-своєму;

• Запропонувати підлітку/дитині компроміс.

Контролювати свої негативні емоції.

Коли дитина демонструє агресивну поведінку – це викликає негативні емоції – роздратування, гнів, обурення, страх і безпорадність. Коли дорослий вміє керувати своїми негативними емоціями, він не підкріплює агресивну поведінку дитини, зберігає з нею гарні відносини і водночас демонструє, як треба взаємодіяти з агресивною людиною.

1. Акцентувати увагу на поведінці, а не на особистості за допомогою техніки об’єктивного опису поведінки.

Після того як дитина заспокоїлася, обговорити з нею, як вона поводила себе під час прояву агресії, які слова говорила, які дії здійснювала, не даючи при цьому ніякої оцінки. Обговорювати необхідно лише те, що трапилося «тут і зараз», не згадуючи минулих вчинків. Замість «читання моралі» краще показати негативні наслідки її поведінки, переконливо продемонстрував, що агресія більше шкодить їй самій.

5. Показати зразок конструктивної поведінки за допомогою наступних прийомів:

• Витримка паузи, яка дасть змогу дитині заспокоїтися;

• Навіювання спокою невербальними засобами;

• Прояснення ситуації за допомогою питань, що наводять на відповідь;

• Використання гумору;

• Визнання почуттів дитини.

Поради батькам, спрямовані на збереження психологічного й фізичного здоров’я в період пандемії  COVID-19

Тривалі карантинні заходи загострили багато соціально-психологічних моментів, пов’язаних із впровадженням дистанційного навчання. Серед учасників освітнього процесу й досі підвищені рівні тривоги та стурбованості щодо можливої зміни сталого ритму життя.

Пропонуємо декілька порад батькам, спрямованих на збереження психологічного й фізичного здоров’я

Поговоріть з дитиною про коронавірус та обмеження, пов’язані з ним. Повернення до школи не є таким, як раніше, адже через карантин з’явилися нові правила, до яких діти ще не звикли. Саме тому необхідно обговорити ситуацію щодо захворювання на коронавірус, повідомити про обмеження та засоби захисту, їх необхідність.

Проводьте з дитиною більше часу разом. Необхідною психологічною розрядкою для дитини після напруженого та складного шкільного дня є спільне дозвілля. У вихідні це можуть бути рухливі ігри, похід, екскурсія, а в будні достатньо приділити дитині хоча б 30 хвилин для бесіди, інтелектуальної гри, прогулянки.

Спілкуйтеся з дитиною на емоційному рівні. Щоб створити довірливу атмосферу в бесіді з дитиною та уникнути її роздратування, не питайте як пройшов день, які оцінки дитина отримала. Краще спитати що її вразило, який найбільш яскравий момент, що її турбує та чи потрібна допомога.

Підтримайте та допоможіть пристосуватися до звичного навчального режиму, зробіть акцент на приємних моментах: зустріч з друзями, пізнання нового, улюблені дисципліни та вчителі. Враховуючи дистанційне навчання та канікули, дитині важче, ніж звичайно, пристосуватися до нового навчального року.

Допоможіть дитині підготуватися до навчання: разом наведіть порядок на столі, розподіліть речі і предмети для школи. Це призведе до «порядку» думок і налаштує школяра на робочий лад.

Запропонуйте свою допомогу дитині у разі необхідності. Дитина повинна розуміти, що за потреби ви можете допомогти їй з проблемним завданням, підказати рішення складної ситуації або просто вислухати без осуду та підтримати.

Бережіть себе та своїх близьких!

Назад до школи: поради для вчителів

Для вчителів початок нового навчального року під час пандемії додає нових викликів.

Як налаштувати дітей на навчання, а ще зберегти свій спокій та рівновагу?

Маємо для вас декілька порад:

спілкуйтеся з батьками учнів: під час кризи в охороні здоров’я та нестачі соціальної взаємодії, життя учнів змінилося. А ще деякі з них можуть не мати робочого простору для навчання онлайн. Це може бути причиною зниження мотивації. Розмова з батьками учнів допоможе краще зрозуміти та підтримати дитину;

взаємодійте позитивно: це мотивує учнів. Наприклад, дякуйте учням за роботу на заняттях, запитайте про їхніх домашніх улюбленців або про хобі та їхні інтереси. Використовуйте принцип — 5 п’ять позитивних взаємодій для кожної негативної;

упевніться, що учні не відчувають стигми чи не поширюють її: поясніть дітям, що коронавірус не є приводом, аби негативно оцінювати людей за виглядом, походженням чи мовою. Діти вони повинні відчувати, що можуть безпечно розповісти про це дорослим, яким вони довіряють.

Не забувайте піклуватися про себе: адже ваша рівновага та спокій — ще один спосіб показати вашим учням, що вони у безпеці та налаштувати їх на навчання.